РОЗДІЛ 1. ЧИТАННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА УСПІШНОГО ЖИТТЄВОГО ПОСТУПУ ОСОБИСТОСТІ

Людина пізнає світ різними шляхами, наприклад, споглядаючи його, діючи в ньому, комунікуючи з іншими, однак одним із найбільш потужних шляхів розширення людиною меж власного світу є, безперечно, читання. Саме через долучення до писаного або друкованого слова в неї з’являється можливість, наприклад, побувати там, де фізично вона не може бути, ознайомитися з тим, що до неї пізнали інші, оцінити красу слова, маючи можливість повертатися до текстів знову і знову, тощо. Саме тому вміння читати з розумінням, читати вдумливо, критично й глибоко по праву вважають одним із найважливіших, якими має оволодіти особистість для впевненого й гармонійного життя у світі. І, власне, саме тому одним із надзавдань учителя початкових класів є допомогти учням зрозуміти цінність книги чи інших форматів текстів і навчитися працювати з ним, щоб на наступних етапах навчання та в подальшому житті учні — у майбутньому дорослі громадяни — могли завдяки читанню досягати особистісно й суспільно значущих цілей.

Щоб успішно впоратися з означеним складним завданням, учителю важливо розуміти зміст часто вживаних в освітньому просторі понять «читання з розумінням», «читацька компетентність», «читацька грамотність», глибоко бачити сутність читання, знатися на специфіці текстів різних типів та особливостях роботи з ними в контексті діяльності з учнями початкових класів. Саме цим базовим питанням і присвячено цей розділ.

Закон України «Про освіту» визначає, що метою повної загальної

середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, мас прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Своєю чергою галузевий Закон «Про повну загальну середню освіту» деталізує це визначення в такий спосіб: «Система загальної середньої освіти функціонує з метою забезпечення: всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству»¹.

Досягнення цих цілей, відповідно до Закону «Про освіту», забезпечується шляхом формування в здобувана освіти ключових компетентно-стей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, а саме таких:

► вільне володіння державною мовою;

► здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

► математична компетентність;

► компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

► інноваційність;

► екологічна компетентність;

► інформаційно-комунікаційна компетентність;

► навчання впродовж життя;

► громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

► культурна компетентність;

► підприємливість та фінансова грамотність;

► інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Крім того, у найважливішому освітньому акті чітко наголошено, що спільними для всіх компетентностей вміннями є такі:

► читання з розумінням,

► уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

► критичне та системне мислення,

► здатність логічно обґрунтовувати позицію,

► творчість,

► ініціативність,

► вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми,

► здатність співпрацювати з іншими людьми² (див. візуалізацію цих нормативних положень у «Концепції Нової української школи»³ на наступній сторінці).

Така ж логіка структурує й Державний стандарт початкової освіти, який, крім того, деталізує мету освіти на рівні початкової школи як

всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості⁴.

«Канва» розвитку учня.

Ключові компетентності і наскрізні вміння

Як видно з наведених нормативних положень, серед умінь, що є спільними для всіх компетентностей, на першому місці стоїть уміння читати з розумінням. І це не дивно, адже передусім саме через читання широкого кола різнорідних матеріалів з різних сфер особистого та суспільного життя, науки й техніки людина відкриває для себе світ, розширює його межі, щоб стати врешті-решт успішною, самодостатньою, гармонійною особистістю. Водночас варто зазначити, що ані в згаданих законах України, ані в Державному стандарті початкової освіти поняття «читання з розумінням», яке зазначене в переліку наскрізних умінь, не отримало чіткого визначення.

Це, безумовно, ускладнює для вчителів початкової школи пошук методів і прийомів для забезпечення допомоги учням у розвитку й удосконаленні цього вміння.

Частково подолати цю проблему вчителеві початкової школи може допомогти звернення до Державного стандарту базової середньої освіти, де в п. 9 читання з розумінням тлумачиться як «здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення,

доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів»⁵.

Наведене тлумачення дає підстави говорити про становлення цього наскрізного вміння як складника всіх 11 ключових компетентностей⁶, спільних для обох стандартів — початкової освіти та базової середньої освіти, і стверджувати, що вдосконалення цього вміння впливає на становлення ключових компетентностей в учнів із 1 по 9 клас. Усвідомлення вчителем учнівського поступу в опануванні цього наскрізного уміння та зв’язку його з ключовими компетентностями може стати основою вміння для продуктивного вибору форм і методів навчання, зокрема й у разі провадження інтегрованого навчання на рівні базової освіти.

Розглянемо, який вигляд може мати учнівський поступ в опануванні наскрізного вміння «читання з розумінням» у початкових класах (таблиця 1). Важливо зазначити, що становлення цього вміння передбачає доступ сучасних учнів до різних носіїв тексту, зокрема паперової книги, електронної книги, смартфона, планшета тощо, і не обмежується лише роботою з художніми творами. Читання художніх творів як творів мистецтва має великий вплив на розвиток свідомості дитини загалом, становлення її естетичного смаку, розвиток уяви, пам’яті, формування таких компетентностей, як «володіння державною мовою» або «спілкування рідною мовою (у разі відмінності від державної)», мистецької компетентності та вироблення індивідуального стилю мовлення. Однак важливо розуміти й те, що проблематика спілкування сучасного молодшого школяра виходить далеко за межі художньої літератури («фікшн») і знаходить своє відображення в дитячій так званій літературі «нон-фікшн» (науково-популярна, довідкова, есеїстична тощо), яка за період XX століття стала дуже поширеним явищем. Читання з розумінням текстів, які належать до «нон-фікшн», а також різноманітних медіатекстів, інструктивних текстів тощо є значущим чинником становлення низки інших ключових компетентностей, окреслених у Законі України «Про освіту» та стандартах початкової та базової середньої освіти.

Таблиця 1

Учнівський поступ в опануванні наскрізного вміння «читання з розумінням» у початкових класах

Як видно з таблиці 1, у першому циклі початкової школи (1 та 2 класи) вся увага учнів на уроках в умовах інтегрованого навчання спрямована на емоційне, інтелектуальне та естетичне сприймання й усвідомлення прочитаного, а також на те, які є носії текстів і як необхідно поводитися з ними, щоб текст став доступним для сприймання. Ураховуючи обмеження, які накладені на роботу із цифровими пристроями в молодшій школі, перевагу, безумовно, у цьому циклі треба віддавати навчанню учнів та учениць працювати з паперовими носіями текстів (книги), але паралельно поступово відкривати перед ними можливості й цифрових носіїв (електронна книга, смартфон, планшет чи ноутбук). Своєю чергою в другому циклі початкової школи (3 та 4 класи) уміння читати з розумінням удосконалюється шляхом опанування школярами та школярками прийомів аналізу текстів різних видів (художніх, медіатекстів тощо).

Якщо порівняти сутнісні характеристики наскрізного вміння «читання з розумінням», зафіксовані в Державному стандарті базової середньої освіти, з тим характеристиками цього вміння, які стають можливими на кінець початкової школи (таблиця 2), то стає очевидним подальший поступ у становленні цього вміння в базовій школі (зокрема вміння виявляти припущення й інформацію, надану в тексті в неявному вигляді, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами з тексту та неявними доказами, висловлювати ідеї, пов’язані з новим розумінням тексту після його аналізу й добору контраргументів) і те, на що мають бути спрямовані зусилля вчителів на уроках з різних освітніх галузей.

Таблиця 2

Порівняння змісту наскрізного вміння «читання з розумінням» на рівні початкової та базової школи

Це матеріал з підручника "Розвиток читацької компетентності в учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання" Старагіна